У відповідності до норм П(С)БО 7 «Основні засоби» строки корисного використання встановлюються підприємством самостійно (п.23 П(С)БУ 7) під час визнання основного засобу активом. Отже підприємство самостійно визначає очікуваний період часу протягом якого активи будуть використовуватися підприємством у господарській діяльності. Тобто у разі придбання вживаних основних засобів підприємство може врахувати те, що основний засіб вже використовувався та скоригувати очікуваний термін служби для цілей бухгалтерського обліку.
У той же час у Податковому кодексі встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів. При цьому законодавець не зробив ніяких застережень, щодо можливості коригування таких строків. Тому при придбанні основних засобів, у податковому обліку підприємство повинно враховувати мінімальні строки корисного використання основних засобів встановленні у п.п.138.3.3 Податкового кодексу України .